Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Былое… вновь терзает в кровь… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Это было надиктовано на очень старый телефон Siemens ME45 очень давно во время моей очередной прогулки по лесу. В недрах сего оно и покоилось до назначенного ему судьбой часа…
Часть текста в середине – безвозвратно пропала из-за порчи аудио-файла. Часть конца набил на клавиатуре кусками, но его еще нужно причесывать (на что – нет времени). Потому, размещаю только начало, может потом, когда-нибудь завершу,.. если в том - будет надобность…
===
Эпиграф
>>> Кто долго и пристально всматривается в Прошлое, иногда - лишает себя Будущего...
